Стрітення Господнє

У свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, 15 лютого 2024 року, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені святкові богослужіння. Напередодні ввечері служіння всенічного бдіння очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні духовенства. В день свята був відслужений водосвятний молебень з освяченням свічок та Божественна літургія. Божественну літургію очолив клірик собору священик Максим Карпенко. За богослужінням було піднесено сугубі молитви про припинення війни та молитви про всіх православних воїнів нашої держави.

Стрітення Господнє - спогад новозавітної події зустрічі немовляти Ісуса, принесеного до Єрусалимського храму Дівою Марією, та праведного Симеона. Під час зустрічі праведний Симеон, прозваний Богоприїмцем, промовив слова, які нині вживаються за кожним вечірнім богослужінням: "Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля" (Луки 2:29-32).

Читання у свято Стрітення Господнього:

"Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим. І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, хто має про себе свідчення, що він живе. І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особі Авраама дав десятину: бо він ще був у чреслах батька, коли Мелхіседек зустрів його. Отже, якби досконалість досягалась через левітське священство,– бо з ним сполучений закон народу,– то яка б ще була потреба поставати іншому священникові за чином Мелхіседека, а не іменуватися за чином Аарона? Адже із переміною священства необхідно бути переміні і закону, бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника. Бо відомо, що Господь наш засяяв з коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав відносно священства. І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхіседека постає Священник інший, Котрий такий не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного. Бо засвідчено: Ти священник повік за чином Мелхіседека"(Євреїв 7:7-17);

"І коли настали дні очищення їх за законом Мойсеєвим, принесли Його до Ієрусалима, щоб поставити перед Господом, як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу, і щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голубенят. Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім'я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І прийшов він, натхненний Духом, у храм. І коли батьки принесли Немовля Іісуса, щоб виконати над Ним законний обряд, він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля. Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього. І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,– і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець. Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі. І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галілеї, в місто своє Назарет. Дитя ж зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому" (Луки 2:22-40).