Богослужіння у день Різдва Пресвятої Богородиці

21 вересня 2025 року, у Неділю 15-ту після П’ятидесятниці та свято Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Троїцький архієрейський собор знову наповнився парафіянами, які прийшли вшанувати народження Діви Марії, яка стала Матір'ю за тілом Сина Божого. Багато хто з них приступив до таїнства святого причастя.

Напередодні ввечері було відслужено всенічне бдіння, а в сам день свята - молебень із акафістом Пресвятій Богородиці та Божественна літургія. Святкове богослужіння очолив клірик собору протоієрей Максим Карпенко у співслужінні соборного духовенства. Він же промовив слово пастирської настанови після Божественної літургії. За богослужінням було піднесено сугубі молитви про припинення війни.

Недільні читання Святого Письма:

"тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа. Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам. Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо. Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому. Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій, то ж смерть діє в нас, а життя у вас. Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо, знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами. Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу" (2 Коринфян 4:6-15);

"І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи: Учителю! яка найбільша заповідь в законі? Іісус сказав йому: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Втор. 6,5): це перша й найбільша заповідь; друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18); на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки. Коли зібралися фарисеї, Іісус запитав їх: що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів. Говорить їм: як же Давид, з натхнення, називає Його Господом, коли говорить: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх? (Пс. 109,1). Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому? І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його" (Матфея 22:35-46).