Богослужіння у 7-му Неділю після Великодня, пам'ять святих отців I Вселенського собору

28 травня 2023 року у Неділю 7-му після Великодня, коли Православна Церква здійснює пам'ять святих отців I Вселенського собору, у Троїцькому архієрейському соборі було здійснено уставні богослужіння. Всенічне бдіння напередодні ввечері та Божественну літургію у неділю очолив протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні соборного духовенства. За літургією було піднесено сугубі молитви про припинення війни. Після закінчення богослужіння було зачитано звернення Священного Синоду Української Православної Церкви з нагоди тридцять першої річниці Харківського Архієрейського Собору та першої річниці Собору Української Православної Церкви, що відбувся у місті Києві.

Читання Божественної літургії:

"Бо Павлові спало на думку обминути Єфес, щоб не затриматися йому в Асії, бо він поспішав, якщо можна, на день П'ятидесятниці бути в Ієрусалимі. З Міліту ж, пославши до Єфесу, він скликав пресвітерів церкви, і, коли вони прийшли до нього, він сказав їм: ви знаєте, що я з першого дня, як прийшов в Асію, весь час перебував з вами, Отож пильнуйте себе і всю отару, в якій Дух Святий поставив вас єпископами, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Собі Кров'ю Своєю. Бо я знаю, що після відходу мого, прийдуть до вас люті вовки, які не щадитимуть стада; та і з вас самих повстануть люди, які говоритимуть неправдиво, щоб заманити учнів за собою. А тому пильнуйте, пам'ятаючи, що я три роки день і ніч безперестанно зі сльозами навчав кожного з вас. І нині передаю вас, браття, Богові і слову благодаті Його, яке може повчати вас більше і дати вам спадщину з усіма освяченими. Ні срібла, ні золота, ні одежі я ні від кого не побажав: самі знаєте, що потребам моїм і тих, що були зі мною, послужили руки мої ці. У всьому показав я вам, що так працюючи, треба підтримувати слабких і пам'ятати слово Господа Іісуса, бо Він Сам сказав: блаженніше давати, ніж приймати. Сказавши це, він став на коліна свої і з усіма ними помолився"(Дії Апостолів 20:16-18,28-36);

"Після цих слів Іісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! прийшов час, прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне. Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і посланого Тобою Іісуса Христа. Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого славою, яку Я мав у Тебе раніше буття світу. Я відкрив ім'я Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. Нині зрозуміли вони, що все, що Ти дав Мені, від Тебе є, бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли істинно, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. Я за них молю: не за весь світ молю, а за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої. І все Моє – Твоє, і Твоє – Моє; і Я прославився в них. Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! збережи їх в ім'я Твоє, котрих Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім'я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну."(Іоанна 17:1-13).