Богослужіння у 6-ту Неділю після Великодня, про сліпого

9 червня 2024 року у 6-у неділю після Великодня, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені богослужіння Неділі про сліпого. Служіння всенічного бдіння і Божественної літургії очолив протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні соборного кліру. За богослужінням були піднесені сугубі молитви про владу, військо і народ України, а також молитви про припинення війни. Завершилося богослужіння проповіддю та пастирським благословенням.

Читання Божественної літургії:

"Сталося ж, як ішли ми на молитву, зустрілась нам одна служниця, одержима духом віщування, яка віщуванням давала великий прибуток господарям своїм. Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: ці чоловіки – раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння. Це вона робила багато днів. Павел, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: повеліваю тобі ім'ям Іісуса Христа вийти з неї. І дух вийшов відразу. Господарі ж її, побачивши, що втратили надію прибутку їхнього, схопили Павла й Силу і потягли на площу до начальників. І, привівши їх до воєвод, сказали: ці люди, будучи іудеями, підбурюють наше місто і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ні виконувати. Народ також повстав проти них, а воєводи, зірвавши з них одежу, звеліли бити їх палицями і, нанісши їм багато ударів, вкинули в темницю, наказавши темничному вартовому пильно стерегти їх. Одержавши такий наказ, він вкинув їх у внутрішню темницю і ноги їхні забив у колоду. Близько опівночі Павел і Сила, молячись, прославляли Бога; в'язні ж слухали їх. Раптом стався великий землетрус, так що захиталась основа темниці; і враз відчинились усі двері, і кайдани на всіх послабли. Темничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері темниці відчинені, вихопив меч і хотів умертвити себе, думаючи, що в'язні втекли. Але Павел вигукнув голосно: не роби собі ніякого зла, бо всі ми тут. Він же, попросивши світла, вбіг до темниці; і припав у тремтінні до Павла і Сили, і, вивівши їх геть, сказав: господарі мої! що мені робити, щоб спастися? Вони ж сказали: віруй в Господа Іісуса Христа, і спасешся ти і весь дім твій. І проповідали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його. І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив рани їхні і негайно охрестився сам і всі домашні його. І, привівши їх у свій дім, запропонував трапезу і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога" (Дії Апостолів 16:16-34);

"І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. Учні Його запитали в Нього: Равві! хто согрішив, він чи батьки його, що сліпим народився? Іісус відповів: ні він не согрішив, ні батьки його, а це для того, щоб явились на ньому діла Божі. Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; приходить ніч, коли ніхто робити не може. Доки Я в світі, Я світло світові. Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому, і сказав йому: іди, умийся в купальні Сілоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. Сусіди і ті, хто бачив його раніше сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив милостині? Одні говорили, що це той; інші ж: схожий на нього. Він же казав: це я. Тоді питали в нього: як відкрились у тебе очі? Він сказав у відповідь: Чоловік, Якого звуть Іісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповідав: не знаю. Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. А була субота, коли Іісус зробив суміш і відкрив йому очі. Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі і я вмився, і бачу. Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. Тоді іудеї не повірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, і спитали їх: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? як же він тепер бачить? Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він сліпим народився, а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, хай сам про себе скаже. Так відповіли батьки його, тому що боялись іудеїв; бо іудеї вже змовились, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучати від синагоги. Тому-то батьки його і сказали: він уже дорослий, самого спитайте. Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: воздай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той грішник. Він сказав їм у відповідь: чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. Знову спитали його: що Він зробив з тобою? як відкрив твої очі? Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не слухали; що ще хочете почути? чи хочете і ви стати Його учнями? Вони ж докорили йому і сказали: ти Його учень, ми ж Мойсеєві учні. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він. Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. З віку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. Якби Він не був від Бога, не міг би нічого творити. Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. Іісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Іісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому" (Іоанна 9:1-38).