Богослужіння 22-ої Неділі після П'ятидесятниці

1 листопада 2026 року, у Неділю 22-гу після П'ятидесятниці, в день пам’яті пророка Іоіля та мученика Уара, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння: напередодні ввечері було відслужено всенічне бдіння, а в неділю - Божественна літургія. Богослужіння очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні кліриків храму. За літургією було піднесено сугубі молитви про мир у нашій державі. Після завершення недільної Євхаристії було виголошено пастирську проповідь.

Недільні читання Святого Письма:

"Бачите, як багато я написав вам власною рукою. Ті, які бажають хвалитися по плоті, примушують вас обрізуватися тільки для того, щоб не бути гонимими за хрест Христовий, бо й ті, що обрізуються, і самі не додержують закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися у вашій плоті. А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Іісуса Христа, котрим для мене світ розп'ятий і я для світу. Бо у Христі Іісусі нічого не значить ні обрізання, ні необрізання, а нове творіння. Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість, та Ізраїлеві Божому. А втім ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Іісуса на тілі моїм. Благодать Господа нашого Іісуса Христа з духом вашим, браття. Амінь." (Галатів 6:11-18);

"Вийшов сіяч сіяти зерно своє і, коли сіяв, одне впало при дорозі, і було потоптане, і птахи небесні поклювали його; а інше впало на камінь і, зійшовши, засохло, бо не мало вологи; а ще інше впало поміж тернів, і виросли терни і заглушили його; інше ж упало на добру землю і, коли зійшло, дало плід у стократ. Сказавши це, виголосив: хто має вуха слухати, хай слухає! Учні ж Його запитали в Нього: що б значила притча ця? Він сказав: вам дано знати таємниці Царства Божого, а іншим у притчах, так що вони, дивлячись, не бачать і, слухаючи, не розуміють. Ось що значить притча ця: зерно – це слово Боже; а те, що впало при дорозі, це ті, котрі слухають, але потім приходить диявол і забирає слово із серця їхнього, щоб вони не увірували і не спаслись; а те, що впало на камінь, це ті, які, коли почують слово, з радістю приймають, але не мають кореня, часом вірують, а під час спокуси відпадають; а те, що впало поміж тернів, це ті, що чули слово, але, відходячи, заглушаються турботами, багатством та життєвими насолодами і не дають плоду; а те, що впало на добру землю, це ті, які, добрим серцем і благим слухаючи слово, бережуть його і приносять плід в терпінні. Сказавши це, Він виголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!"(Луки 8:5-15).