Богослужіння 15-ої Неділі після П'ятидесятниці

6 жовтня 2024 року, у Неділю 15-ту після П'ятидесятниці, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння. Служіння всенічного бдіння та Божественної літургії очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні кліриків храму. За богослужінням було піднесено сугубі молитви про припинення війни. Після завершення недільної Євхаристії отець Олександр виголосив проповідь на тему євангельського читання та привітав усіх учителів із професійним святом. 

Недільні читання Святого Письма:

"тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа. Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам. Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо. Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому. Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій, то ж смерть діє в нас, а життя у вас. Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо, знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами. Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу" (2 Коринфян 4:6-15);

"Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського, і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті. Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна. Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть. Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. Побачивши це, Симон Петро припав до колін Іісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний. Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили; також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Іісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей. І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним" (Луки 5:1-11).