Богослужіння 14-ої Неділі після П'ятидесятниці

29 вересня 2024 року, у Неділю 14-ту після П'ятидесятниці, що цього року збіглася з Неділею після Воздвиження Хреста Господнього та днем пам'яті преподобного Кукши Одеського у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння: напередодні ввечері було відслужено всенічне бдіння, а в неділю - Божественна літургія. Богослужіння очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні соборного духовенства. За літургією було піднесено сугубі молитви про мир у нашій державі. Після завершення Євхаристії було виголошено пастирську проповідь.

Недільні читання Святого Письма:

"А утверджуючий нас з вами у Христі і Котрий помазав нас є Бог, Він і поклав печать на нас і дав запоруку Духа в серця наші. Бога закликаю в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Корінфа, не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді.Отож я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку. Бо коли я засмучую вас, то хто втішить мене, як не той, хто засмучений мною? Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо у всіх вас впевнений, що моя радість є радість і для всіх вас. Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали любов, яку я без міри маю до вас" (2 Коринфян 1:21-2:4);

"Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав: Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти. Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля. Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї. Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх. Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє. Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля. І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося возлежалими. Цар, увійшовши подивитись на возлежалих, побачив там чоловіка, вдягненого не у весільний одяг, і каже йому: друже! як ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав. Тоді цар сказав слугам: зв'язавши йому руки і ноги, візьміть його і вкиньте у тьму безпросвітну; там буде плач і скрегіт зубів; бо багато званних, та мало вибраних" (Матфея 22:1-14).