Богослужіння Неділі Торжества Православ’я
24 березня 2024 року в першу неділю Великого посту, що називається Неділею Торжества Православ'я, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння. Служіння всенічного бдіння та Божественної літургії очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні соборного кліру. За літургією було піднесено сугубі молитви про мир у нашій державі. Багато хто з парафіян, гідно провівши перший тиждень посту, в день Господній стали причасниками Тіла і Крові Христових. Завершилося богослужіння проповіддю та пастирським благословенням.

Читання Божественної літургії І неділі Великого посту:

"Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової, і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду, і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду. І що ще скажу? Не вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків,які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, закривали пащі левів, гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювались від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще воскресіння; інші зазнали наруги та побоїв, а також кайданів і темниці, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, скиталися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, котрих весь світ не був достойний, скиталися по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалості. Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує, і з терпінням будемо проходити поприще, яке лежить перед нами, дивлячись на начальника і виконавця віри Іісуса, Котрий замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого"(Євреїв 11:24-26, 32 - 12:2);    

"На другий день Іісус захотів йти до Галілеї, і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною. Филип же був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Котрого писали Мойсей у законі і пророки, Іісуса, сина Йосифа, з Назарету. Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарету? Филип говорить йому: піди і подивись. Іісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Іісус відповів йому: перш ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. Нафанаїл відповів Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів. Іісус сказав йому у відповідь: ти віриш, тому що Я тобі сказав: Я бачив тебе під смоковницею; побачиш більше цього. І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і Ангелів Божих, які піднімаються і спускаються до Сина Людського" (Іоанна 1:43-51).