Богослужіння 19-ої Неділі після П'ятидесятниці

11 жовтня 2026 року, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння Неділі 19-ої після П'ятидесятниці. Служіння всенічного бдіння та Божественної літургії очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні кліриків храму. За богослужінням було піднесено сугубі молитви про припинення війни. Після завершення недільної Євхаристії було виголошено пастирську проповідь.

Недільні читання Святого Письма:

"Бог і Отець Господа нашого Іісуса Христа, благословенний вовіки, знає, що я кажу правду. У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук. Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх. Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі – не знаю, чи без тіла – не знаю: Бог ві дає) узятий був до третього неба. І знаю про такого чоловіка (тільки не знаю – в тілі, чи без тіла: Бог відає), що він був взятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати. Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми. А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене. А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався. Тричі благав я Господа про те, щоб удалив його від мене. Але Господь сказав мені: досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя вершиться в немочі. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова" (2 Коринфян 11:31-12:9);

"Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського, і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті. Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна. Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть. Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. Побачивши це, Симон Петро припав до колін Іісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний. Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили; також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Іісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей. І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним" (Луки 5:1-11).