Богослужіння 11-ої Неділі після П'ятидесятниці

24 серпня 2025 року, у Неділю 11-ту після П'ятидесятниці та день пам’яті преподобного Іоанна Святогірського, у Троїцькому архієрейському соборі були здійснені уставні богослужіння. Служіння всенічного бдіння та Божественної літургії очолив благочинний собору протоієрей Олександр Кудряшов у співслужінні кліриків храму. З нагоди 34-ї річниці проголошення Незалежності України перед Літургією був звершений святковий молебень за Українську Державу, її владу, воїнів-захисників, народ і мирне життя. За Божественною літургією підносилися посилені молитви за мир на Сумщині та в Україні, за Святу Церкву, за українських воїнів та всіх постраждалих від воєнних дій, а також за упокій душ усіх загиблих – тих, хто поклав своє життя внаслідок війни, обороняючи рідну землю або ставши її невинною жертвою. Після завершення недільної Євхаристії було виголошено пастирську проповідь. 

Недільні читання Святого Письма:

"Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі. Ось мій захист проти тих, що осуджують мене. Хіба ми не маємо влади їсти і пити? Хіба не маємо влади мати супутницею сестру – жінку, як і інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа? Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися? Який воїн служить колиВнебудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада? Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон? Бо в Мойсеєвому законі написано: не закривай рота у вола, що молотить (Втор. 25,4). Чи про волів турбується Бог? Чи, звичайно, ради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає. Якщо ми посіяли у вас духовне, то, чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне? Якщо інші мають у вас владу, чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому"(1 Коринфян 9:2-12);

"Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів; а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити; тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу. Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому. Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі. Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу. Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його" (Матфея 18:23-35).